Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обговорювати — 1) = обговорити (що обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким н. із приводу чогось), обмінюватися (обмінятися) думками, обмірковувати, обміркувати, аналізувати, заналізувати; обсмоктувати, обсмоктати (надто детально) 2) = обговорити (про… … Словник синонімів української мови
обговорювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обговорювати — рюю, рюєш, (обговоряти, ряме), Рс. 1. Обмінюватись поглядами, враженнями: аналізувати що небудь; оцінювати щось. 2. Безпідставно осуджувати кого небудь; набріхувати на кого небудь; розводити плітки; представити кого небудь в негативному світлі … Словник лемківскої говірки
делиберовати — обговорювати, обдумувати, радитися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
дебатувати — у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. Обговорювати яке небудь питання, вести з приводу нього дебати … Український тлумачний словник
дискутувати — у/ю, у/єш, недок., з ким, про що і без додатка. Вести дискусію про що небудь, обговорювати що небудь … Український тлумачний словник
дорадчий — а, е. Який має право лише обговорювати питання, а не вирішувати його. Право дорадчого голосу … Український тлумачний словник
заговорювати — юю, юєш, недок., заговори/ти, орю/, о/риш, док. 1) перех. і неперех.Починати розмову, бесіду, звертаючись до кого небудь; вступати в розмову з ким небудь. || Робити натяк, говорити з натяком, умовляти на що небудь. || тільки док. Почати говорити… … Український тлумачний словник
засідати — I а/ю, а/єш, недок. Вести, продовжувати засідання; зібравшись, обговорювати, вирішувати які небудь питання. || Брати участь у засіданні. II а/ю, а/єш, недок., засі/сти, ся/ду, ся/деш, док. 1) неперех. Сідати де небудь, улаштовуючись зручно,… … Український тлумачний словник
обговорити — див. обговорювати … Український тлумачний словник
